Усі статті номера
10
жовтень 2018року
економічні аспекти
бюджетні кошти

Кошти від НСЗУ: на що витрачати й кому звітувати

На рахунки закладів, які долучилися до програми медичних гарантій, надходять перші кошти від НСЗУ. Однак керівники цих закладів часто розгублені: що тепер робити з отриманими коштами? Чули, що можна підвищити зарплати працівникам, однак у якому обсязі? А чи можна використати частину коштів, наприклад, на ремонт? І куди записувати витрати?

Людмила Шевченко, головний редактор журналу «Управління закладом охорони здоров’я»

За даними МОЗ, у вересні 2018 року 150 закладів охорони здоров’я первинного рівня отримали від НСЗУ 277,9 млн грн. Із жовтня до програми медичних гарантій приєднаються ще 389 комунальних закладів, 40 приватних та 33 лікарі-ФОП. Вони уклали договори з НСЗУ в «другій хвилі».

Керівники комунальних закладів звикли працювати за кошторисом і звітувати про кожну копійку. Приватні підприємці приготувалися освоювати якісь нові для себе бюджетні механізми витрачання коштів. Однак усе набагато простіше.

Куди спрямувати надходження

Надавач медичних послуг зобов’язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник (НСЗУ) зобов’язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів (п. 6 Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою КМУ від 25.04.2018 № 410).


Нормативно-правових актів, які регулювали б порядок використання коштів від НСЗУ, що надійшли на рахунок надавача медичних послуг за програмою державних гарантій (далі — надавач), нині немає. Надавачі самі визначають, куди спрямувати бюджетне фінансування.

Зі слів голови НСЗУ Олега Петренка, держава вже не «фінансує заклади». Заклад охорони здоров’я надає послуги, а оплачує їх НСЗУ. Заробленими коштами грамотно й самостійно розпоряджаються на користь підприємства, його працівників та власників, врешті-решт — на користь пацієнта, який вільно обрав лікаря і заклад та підписав декларацію (с. 1 Національної медичної стіннівки «Дайджест змін в охороні здоров’я» № 10/2018; далі — Стіннівка). І це стосується закладів усіх форм власності та лікарів-ФОП.

1. Оплата праці

Аби мотивувати працівників ліпше виконувати свою роботу, підвищте їм заробітну плату. Для цього спільно з трудовим колективом і профспілкою розробіть систему оплати праці, яка найбільше задовольнить усі сторони. Відтак — закріпіть її документально*.

МОЗ пропонує різні підходи до розрахунку заробітної плати та премій персоналу:

  • усім працівникам закладу разово підвищити посадовий оклад на певний відсоток;
  • після разового підвищення посадового окладу сформувати фонд преміювання;
  • виплачувати додаткову премію —
    — лікарям — як фіксований відсоток від надходжень закладу за обслуговування задекларованих пацієнтів;
    — адміністративному, допоміжному та середньому й молодшому медичному персоналу — як фіксований відсоток від премії лікаря.

Фонд преміювання також можна формувати й розподіляти по-різному. Зокрема, розмір стимулюючих доплат може залежати від таких чинників, як-от:

  • робота понаднормово — понад графік роботи закладу;
  • якість наданих послуг — задоволеність пацієнтів;
  • якість лікування тощо (с. 3 Стіннівки).

Зрештою рішення про розмір заробітної плати заклад приймає самостійно. Головне — дотримувати норм законодавства й намагатися задовольнити потреби працівників.

2. Закупівля обладнання

Надавач ПМД забезпечує наявність обладнання, устаткування та засобів, необхідних для забезпечення надання ПМД, що визначені відповідним табелем матеріально-технічного оснащення (п. 12 розд. ІІ Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ від 19.03.2018 № 504). Примірний табель матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я та фізичних осіб — підприємців, які надають первинну медичну допомогу, затверджений наказом МОЗ від 26.01.2018 № 148. Він охоплює 33 найменування обладнання лише в основному списку. Тож якщо в закладі чогось бракує — можна закупити необхідне обладнання за кошти від НСЗУ.


МОЗ рекомендує обміркувати необхідність придбання біохімічних аналізаторів крові й сечі в кожну амбулаторію. Для цього врахуйте видатки на витратні матеріали, кількість та спектр видів необхідних аналізів, утримання персоналу тощо. Зазвичай якісна організація логістики до центральної лабораторії може бути ліпшим рішенням. Крім того, як свідчить світовий досвід, центральні лабораторії забезпечують вищу якість досліджень та істотно меншу вірогідність помилок (с. 4 Стіннівки).

Аби забезпечити швидше пересування лікаря первинної ланки по дільниці, придбайте для нього автомобіль. Подумайте над тим, щоб кілька працівників користувалися одним транспортним засобом, або придбайте вживане авто. Так ви зможете заощадити.

3. Ремонт

За допомогою коштів, отриманих від НСЗУ, можна поліпшити екс- та інтер’єр закладу. Завдяки цьому ви привабите й більше пацієнтів. Адже кожному приємніше перебувати в приміщенні, де нічого не протікає, фарба на стінах не облуплена, а з вікон не дме.

Підвищте енергоефективність закладу**. Так ви не лише оновите системи опалення, водопостачання та/чи водовідведення, а й заощадите кошти в майбутньому. Адже такі заходи сприятимуть зменшенню сум у квитанціях за комунальні послуги.

Деякі заклади охорони здоров’я досі належно не пристосовані до потреб осіб з інвалідністю. Якщо ваш заклад теж цим грішить, саме час звернути увагу на пандуси із занадто крутим нахилом, вузькі туалетні кімнати, ліфти тощо.

Потурбуйтеся й про потреби батьків із дітьми: облаштуйте дитячі кімнати, місця, де можна залишити дитячий візок, тощо.

  1. Оплата праці
  2. Закупівля обладнання
  3. Ремонт

Як використовують бюджетні кошти ваші колеги

Надходження за програмою державних гарантій заклади первинної допомоги витрачають переважно на підвищення зарплат лікарів та медичних сестер, які підписали найбільше декларацій. Окрім того, планують придбати неохідні медикаменти та витратні матеріали, оплачувати пальне та ремонт автомобілів, які виїжджають на виклики. Однак і цим витратні статті не обмежуються.

За інформацією із сайту МОЗ, директор КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Полтавської міської ради» планує закупити лабораторні дослідження крові на холестерин, глюкозу крові та аналіз сечі, якщо розрахунки засвідчать, що це вигідніше, ніж робити аналізи самим.

У Центрі ПМСД Червонограда (Львівська обл.) хочуть облаштувати куточки творчості для дітей, побудувати дитячий майданчик, обладнати кімнату для переодягання та годування немовлят.

Центр ПМСД № 3 м. Кременчука (Полтавська обл.) зробив ставку на сучасні технології: провів спеціальне навчання для працівників із комп’ютерної грамотності, налаштував автовідповідачі на телефони реєстратур для цілодобового інформування населення, почав залучати мобільне обладнання, аби підписувати декларації вдома. А в Центрі ПМСД м. Селидового (Донецька обл.) планують придбати для закладу телевізори, за допомогою яких інформуватимуть пацієнтів про кожного лікаря.

Лікарі-ФОП надають такі самі послуги за ідентичними тарифами, що й комунальні заклади первинної медичної допомоги. А отже, можуть скористатися досвідом і планами керівників комунальних закладів, які вже отримали перші кошти від НСЗУ.

Чи складати звіти про витрати

Послуги первинної медичної допомоги НСЗУ оплачує на підставі звітів та рахунків, які надавачі вносять до електронної системи охорони здоров’я (абз. 1 п. 7 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання первинної медичної допомоги населенню, затвердженого постановою КМУ від 28.03.2018 № 283).


Надавач звітує про обсяг надання медичних послуг, які підлягають оплаті, та надсилає рахунок з описом та загальною вартістю медичних послуг за звітний період. Про звіт щодо використання бюджетних коштів у документах, які регулюють відносини надавачів медичних послуг з НСЗУ, не йдеться.

КНП залишаються підзвітними своїм власникам — місцевим громадам. Із ними вони мають узгодити фінансовий план. У цьому документі заклад охорони здоров’я відображає всі доходи та видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання функцій упродовж року відповідно до установчих документів.

Порядок складання, затвердження та контролю за виконанням, а також форму фінансового плану затверджує місцева влада. Форма та порядок фінансового плану відрізняються в регіонах. У деяких випадках вони відповідають вимогам Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб’єкта господарювання державного сектору економіки, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 02.03.2015 № 205.

Фінансовий план потрібно затвердити до 1 вересня року, що передує плановому. План складайте на календарний рік із поквартальним розподілом (с. 6 Стіннівки).

Отже, керівники закладів, які долучилися до реформи, мають право на власний розсуд розподіляти та витрачати кошти від НСЗУ. Наприклад, оплачувати роботу персоналу, закуповувати необхідні лікарські засоби, поліпшувати матеріально-технічну базу тощо. Вони залишаються підзвітними власникам своїх закладів, однак самостійно розпоряджаються коштами, які отримали за надання медичних послуг населенню.

Від редакції

Скористайтеся калькулятором розрахунку фінансування закладів ПМД. Він допоможе спланувати витрати вже зараз.

 
Зірка
за правильну відповідь
неправильно
Правильно
Відобразити всі доходи та видатки, визначити обсяг та спрямування коштів для виконання функцій упродовж року КНП має у:
а) кошторисі;
б) колективному договорі;
в) фінансовому плані.