Усі статті номера
10
жовтень 2018року
робочий час
перерви в роботі

Перерви в роботі. Які оплачувати, які — ні

Людмила Кравченко, керівник експертної групи MCFR Головбух

ДОПОМОЖЕ

з’ясувати, коли перерву включати до робочого часу, коли — ні

УБЕРЕЖЕ

від порушень бюджетного законодавства та претензій ревізорів

Працівник — не робот. Певний час має відпочивати.

За трудовим законодавством час відпочинку — це:

  • вихідні дні (за п’ятиденного робочого тижня працівники мають два вихідні дні на тиждень, а за шестиденного — один; загальний вихідний — неділя);
  • святкові дні;
  • відпустки;
  • перерви.

Перерви є такі, що:

  • не включають до робочого часу;
  • включають до робочого часу.

Чому законодавство передбачає такі перерви та як їх оплачувати — далі.

Перерва, яку не включають до робочого часу

Зазвичай до робочого часу не включають перерву для відпочинку й харчування. Головні її риси:

  • триває не більше ніж дві години (ст. 66 Кодексу законів про працю України; КЗпП);
  • працівники можуть її використовувати на власний розсуд, тобто полишити своє робоче місце, але зобов’язані повернутися до роботи до її закінчення.

Якщо тривалість перерви для відпочинку і харчування перевищує дві години, це означає, що робочий день поділили на частини (ст. 60 КЗпП). Такі перерви можливі на роботах із особливими умовами й характером праці, та й то в окремих випадках.

Час початку та закінчення перерви для відпочинку й харчування встановлюйте правилами внутрішнього трудового розпорядку. Бажано її надавати через чотири години після початку роботи.

Час початку й закінчення щоденної роботи (зміни)

передбачають правила внутрішнього трудового розпорядку та графіки змінності відповідно до законодавства

Трудове законодавство визначає лише максимальну тривалість перерви для відпочинку й харчування — до двох годин. Її конкретну тривалість установлює керівник закладу (під час затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку) або сторони колективного договору. На практиці тривалість перерви коливається від 30 хвилин до 1 години.


Коли визначаєте час перерви для відпочинку й харчування, пам’ятайте, що її тривалість має забезпечувати основне призначення — щоб працівники встигли відпочити і прийняти їжу.

Перерву для відпочинку й харчування, яку працівники можуть використовувати на власний розсуд, тобто залишити своє робоче місце, не включайте до робочого часу й не оплачуйте.

Перерви, що включають до робочого часу

В окремих випадках для працівників протягом робочого дня можете передбачити інші перерви.


Якщо за умовами роботи перерву для відпочинку й харчування встановити не можете, надавайте працівникові можливість поїсти протягом робочого часу (ч. 4 ст. 66 КЗпП).

Перелік робіт, порядок і місце приймання їжі встановлює керівник закладу за погодженням із профспілкою.


Такі умови можна передбачити для працівників, які чергують цілодобово: сторож, кочегар, вахтер. Зазвичай для них запроваджують підсумований облік робочого часу.

Якщо час перерви в роботі для внутрішньозмінного відпочинку й особистих потреб — складова робочого часу, оплачуйте роботу за весь час, який працівник фактично відпрацював за графіком. Таку позицію висловлює Мінсоцполітики в листі від 04.10.2010 № 304/13/116-10.

Зокрема, працівникам, що працюють у холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим категоріям працівників надавайте перерви, аби вони обігрілися та відпочили (ст. 168 КЗпП).

Додаткові перерви надають також жінкам, що мають дітей віком до півтора року, для годування дитини. Строки й порядок надання таких перерв установлює керівник закладу за погодженням із профспілкою та з урахуванням бажання матері (ст. 183 КЗпП).

Усі перелічені в цьому розділі перерви включайте до робочого часу й оплачуйте.

Контроль з боку ревізорів

На роботах із особливими умовами й характером праці

в порядку й випадках, що передбачає законодавство, робочий день можна поділити на частини, якщо загальна тривалість роботи не перевищує встановленої тривалості робочого дня

Під час контролю фінансово-господарської діяльності закладу ревізори ретельно перевіряють, як бухгалтер нараховує заробітну плату. Трапляються випадки, коли кадрова служба в табелі обліку робочого часу працівникам, які працюють за графіками змінності цілодобово без визначеної перерви, кількість відпрацьованих годин зменшує на одну годину, бо вважає її перервою. І бухгалтер, відповідно, не доплачує таким працівникам заробітну плату. Цього робити не можна, адже така перерва на відпочинок не обумовлена правилами внутрішнього трудового розпорядку і є складовою робочого часу працівника. Оплатити працівникам роботу потрібно за весь фактично відпрацьований час.


Ревізори під час перевірки донараховують суми, які працівники недоотримали.

Тож аби почуватися впевнено, керівник має:

  • приділяти особливу увагу пунктам колективного договору, які визначають час перерви для відпочинку та харчування працівників протягом робочого дня (зміни);
  • контролювати, аби зміст наказів відповідав пунктам колективного договору та правилам внутрішнього трудового розпорядку.

А щоб запобігти порушенням трудового законодавства, під час обчислення заробітної плати дотримуйте положень колективного договору та правил внутрішнього трудового розпорядку.

РЕЗЮМЕ

Навіть в одному закладі початок та закінчення роботи, тривалість перерви можуть різнитися для окремих категорій працівників. Керівник закладу має забезпечити час для відпочинку всіх працівників упродовж робочого дня.

Обов’язкова умова: установіть правилами внутрішнього трудового розпорядку й зазначте в колективному договорі час початку та закінчення перерви з урахуванням законодавчих норм і гарантій.